Історія школи

Із історії Максимільянівського закладу загальної середньої освіти

І – ІІІ ступенів Мар’їнської міської

військово-цивільної адміністрації Покровського району

Донецької області

Історія заснування школи у селі Максимільянівка сягає другої половини ХХ століття. Після скасування кріпосного права реформ зазнало і наше село. У 1864 році були утворені повітові та губернські земства, що відали місцевими справами: прокладання шляхів, влаштування лікарень, шкіл.

У 1889 році Маріупольська земська управа прислала в село вчителя – сина старобешівського писаря М.І. Жижоміна. У невеликій напівтемній кімнаті збиралися хлопчаки. Одну книгу на всіх мали. Над народними земськими школами був встановлений поліцейський нагляд інспекторів народних училищ. Максимільянівський вчитель не подобався інспекторам панібратством із народом. Тому на роботу в наше село була направлена нова вчителька – донька збіднілого курського дворянина Марія Миколаївна Баранникова, яка завоювала симпатії людей, відкрила у них бажання вчитися. Це прискорило будівництво і відкриття у 1903 році школи на три класи. До цього діти вчилися в церковній сторожці. У програмі навчання значне місце займали уроки Закону Божого, «Ветхого завета», переклад Євангелія з церковно - слов’янської.

Після Першої світової війни та Громадянської війни на території нашої громади селяни поверталися до мирного життя, а їхні діти — до навчання.

У 1924 році у селі Максимільянівка було утворено молодіжну організацію. Підлітки брали участь у ліквідації неписемності серед дорослого населення. Часто такі «вчителі» були молодші своїх учнів у 4 – 5 разів.

Приміщення середньої школи с. Максимільянівка 1930 -1977 рр.

Йшли роки. Пережило село колективізацію, війни, але не зупинялося життя. У селі була вже чотирирічна школа, яка працювала в дві зміни, та загальноосвітня в центрі села, яку з кожним роком доповнювали та розширяли.

На уроці у вчителя початкових класів Стеблій Марії Федорівни. Максимільянівська середня школа, 1956 р.

Урок проводить Поперечна Лідія Іванівна. Максимільянівська середня школа, 1956 р.

На світлині вчителі Максимільянівської середньої школи Мар’їнського району Сталінської області (~ 58-60 рр.): Стеблій Марія Федорівна, Бунак Ніна Демидівна, Цуприк Варвара Максимівна, Петренко Віра Михайлівна, Денисенко Любов Тимофіївна.

У 1957 – 1958 роках у стінах нашої школи проходив педагогічну практику тоді ще студент історико-філологічного факультету педагогічного інституту міста Сталіно ( нині м.Донецьк) Василь Стус , який сьогодні відомий усім як український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, один із найактивніших представників українського дисидентського руху, Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка , Герой України .

У 1977 році у центрі села було збудовано трьохповерхову школу, яка об’єднала чотирирічну та середню школи.

У 90-х роках ХХ століття Максимільянівську середню школу було перейменовано на Максимільянівську загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів. Надалі назви навчального закладу також зазнавали певних змін. На сьогоднішній день його повна назва:“Максимільянівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Мар’їнської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області”.

Наш навчальний заклад може пишатися своїми видатними випускниками:

Москаленко Анатолій Захарович - український письменник, заслужений журналіст України, перший директор інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, дійсний член Міжнародної академії інформатизації, академік Академії наук вищої школи України та її перший віце-президент;
Ївженко Олександр Васильович - доктор технічних наук, професор, керівник навчального відділу Таврійського Державного агротехнологічного університету;
Янушевський Микола Гнатович - доктор технічних наук, професор Запорізького сільськогосподарського інституту;
Новицький Олександр Микитович - доктор хіміко-технологічних наук ( запатентував антикорозійний метал для космічних ракет);
Петро Гнатович Горецький - український поет, журналіст, перекладач, редактор;
Гацула Дмитро Іванович - письменник, автор історичної книги про с. Максимільянівка "Село над Осиковою".

10 із 17 педагогів, які на сьогодні працюють у закладі, є випускниками Максимільянівської школи.

До лютого 2022 року Максимільянівський заклад загальної середньої освіти - сучасна школа, яка мала світлі просторі навчальні кабінети, спортивний зал, комп'ютерні класи, велику бібліотеку, ігрові кімнати для учнів Нової української школи...

Нині, в умовах воєнного стану, заклад функціонує у дистанційному форматі. Не дивлячись на те, що будівля Максимільянівського ЗЗСО майже зруйнована, у ньому продовжують здобувати освіту 163 учні. Маємо надію, що ця сумна сторінка літопису закладу незабаром буде перегорнутою і шкільні коридори та кабінети наповняться учнями, лунатиме дзвінкий дитячий сміх, продовжуючи тим самим історію Максимільянівського закладу загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів!