З 16 по 24 березня в Україні триває Національний тиждень читання поезії. Він проводиться за ініціативи Українського інституту книги та має на меті привернути увагу до ролі поетичного слова під час нелегких для країни часів.
Коли говоримо про поезію, не можна не згадати улюблених поетів, чиї рядки часто цитуємо, поетів, які стали символом держави. Але особливо у ці дні хочеться згадати митців рідного краю, земляків.
Саме таким є Петро Гнатович Горецький – український поет, журналіст, перекладач, редактор. Народився він 26 червня 1919 року в мальовничому селі Максимільянівка Мар'їнського району (нині Покровський район Донецької області).
Цікаві факти про Петра Горецького:
· у його творчому доробку близько 1450 поезій.
· був редактором першої книги тепер одного з найвідоміших поетів України Дмитра Павличка.
Максим Рильський у своїй книзі «Класики і сучасники» відмітив «лірично-мелодійний струмінь» віршів Петра Горецького.
· одним із перших перекладачів творів молодого поета Петра Горецького став тоді вже відомий поет-пісняр Євген Долматовський.
· багато віршів Петра Горецького покладено на музику. Перекладений на азербайджанську мову і покладений на музику вірш «Моя квітка» (вже під назвою «Ай чичек») став народною піснею в Азербайджані.
· У 1992 році Петро Горецький останній раз відвідав рідне село Максимільянівка, провів літературні читання для жителів села та зустріч із учнями середньої школи
ШКОЛА
Де гомонять гіллям дуби довкола,
Де біля річки вітер верби гне -
Давно уже нема старої школи,
Яка ще в снах не полиша мене.
Де вперше взяв я зшиточок у руки, -
Той день назавжди в серці я зберіг,
Коли до класу, ніби в храм науки,
Переступив із трепетом поріг.
Де зору все було таке незвичне:
Старанька парта, дошка на стіні...
А вчительки привітної обличчя
Здалося найсвященнішим мені.
А літери в тім зшиточку тонкому,
Що написав - були як промінці...
Щасливий біг із школи я додому,
Букварика тримаючи в руці.
Минали дні і роки пролітали,
Зростали ми, мужніли дітлахи,
І вчительки слова у душі брали,
Щоб торувати у життя шляхи.
І, де б не був я, і ніде й ніколи
У дні напруги повні, трудові,
Тебе не забував я, рідна школо,
Де вперше вивів літери криві.
Ознайомитися із життєвим та творчим шляхом П.Горецького можна на сайті, створеному здобувачами освіти Максимільянівського ЗЗСО І – ІІІ ступенів:
Comments